Technological gap theory. Теория технологического разрыва

Модель альтернативных издержек Г Хаберлера (G Habrler), Теория технологического разрыва (theory of technological gap), Теория жизненного цикла товара (product cycle theory) — Внешнеэкономическая деятельность ь предприятия Библиотека украинские учебникиків

Technological gap theory. Теория технологического разрыва

Экономика Внешнеэкономическая деятельность Предыдущая СОДЕРЖАНИЕ Следующая

В отличие от подходов. Д.

Рикардо, который принимал за исходную условие построения модели количество товаров, продукции, и рассматривал различие в затратах рабочего времени на их производство,. Г.

Хаберлер (G Habr rler) предложил интерпретировать этот подход иначе — на основе альтернативных издержек (или издержек замещенияя).

. Модель альтернативных издержек. Г.

Хаберлера предусматривает графическое построение и анализ кривой производственных возможностей в рамках ситуации двокраиновои экономики и позволяет определить оптимальное соотношение в производстве товаров в условиях использования имеющихся ресурсов и новейшей (наилучшей) технологии.

Страны, как показывают исследования. Г. Хаберлера, экспортируют преимущественно продукцию тех отраслей, в которых они владеют эксклюзивной технолог ию.

В случае распространения такой технологии и ее доступности для использования в других странах экспорт данной страны постепенно падает, что порождает изменения в структуре мировой торговли. Следует отметить, что п идходы, предложенные. Г. Хаберлера об использовании стандартной модели экономики как основного инструмента исследования процессов международной торговли, тесно связаны с теорией технологического рас возриву.

210 Теория технологического разрыва (theory of technological gap)

Теория технологического разрыва разработана. М. Познером (M Posner), который доказал, что каждая индустриальная страна способна совершить прорыв в любом направлении науки, техники, технологии, в результате которого полу ржаного изобретения могут быть освоении производством.

Такие процессы, происходящие в индустриальных странах, не совпадают по времени, поэтому в тех странах, в которых были достигнуты технологические преимущества, виникают ь одновременно и преимущества конкурентные. Это дает возможность указанным странам получать монопольную ренту.

При этом указанная ситуация может возникнуть при одинаковой ресурсной обеспеченности стран — участниц св итов торговлигівлі.

Определение периода, в течение которого страна — продуцент инновации будет активно экспортировать новый вид продукции, сделано. М. Познером на основе сравнения имитационного лага с лагом спроса

. Имитационный лаг (imitation lag) определяется как промежуток времени между появлением новейшего продукта в одной из стран и налаживанием выпуска такого товара национальными производителями в других странах.

Лаг спроса (demand lag) определяется как промежуток времени между моментом появления нового продукта на рынке страны и тем моментом времени, когда потребители признают этот продукт как товар-заменитель существующим изделиям или как качественно в новый предмет потребления их разница, исчисленная в единицах измерения времени, показывает длительность чистого лага т.е. периода, когда экспортные операции наиболее действенные и результативные

Научные подходы. М. Познера справедливы как для определения условий экспорта готовых продуктов, так и для экспорта технологий.

Закономерно, что в условиях современных мирохозяйственных процессов для содержания стран ной позиции ведущего экспортера нужны системные меры государственного регулирования по содействию развитию инновационной деятельности, постоянная и активная поддержка процессов, связанных с проведением научно о-исследовательских и опытно-конструкторских работ и внедрение их результатов в практикку.

211 Теория жизненного цикла товара (product cycle theory)

. Теория жизненного цикла товара — это теория, которая объясняет мотивы и направления внешней торговли, обусловленные несоответствием фаз жизненного цикла товаров в разных странах

Автором теории жизненного цикла товара является. Р. Вернон (R Vernon). Как и. М.

Познер, он направил научные исследования на выяснение конкурентных преимуществ национальных фирм в условиях разрыва разных стран, вызывает аних существующими условиями производства. Но. Р.

Вернон такой разрыв связал не с расхождением в освоении технического прогресса, а с местоположением товара в точке прохождения им фазы развития производствництва.

Р. Вернон исследовал качественные изменения в восприятии товара покупателем, происходящих в течение жизни товара — от внедрения, роста, зрелости и к спаду.

В теории продуктового цикла, как правило, выделяется яються три этапа: 1) появление нового продукта на рынке (new product stage) 2) зрелость продукта (standardized product stage), 3) выпуск стандартизированного продукта (maturing product stagee).

Перемещение товара с внутреннего рынка на внешний возникает мере достижения фазы роста и особенно зрелости. Основанием для этого служит то, что национальные рынки осваивают различные циклы производства н одновременно, т.е.

имеет место несовпадение фаз жизненного цикла в отдельных странах.

Это позволяет, во-первых, получать на внешнем рынке монополистический прибыль, во-вторых, продлить жизнь товара в самых более продуктивной фазе, дает фирме наибольшую массу прибыли, если товар будет экспортироватьсяся.

Итак, межнациональные перепады фаз жизненного цикла товара создают условия для получения монопольной прибыли исключительно при осуществлении внешнеэкономических стратегий

Предыдущая СОДЕРЖАНИЕ Следующая

Источник: http://uchebnikirus.com/ekonomika/zovnishnoekonomichna_diyalnist_pidpriyemstva_-_shkurupiy_ov/model_alternativnih_vitrat_haberlera_habrler.htm

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства — Шкурупій О.В. — 2.10. Теорія технологічного розриву (theory of technological gap)

Technological gap theory. Теория технологического разрыва

На відміну від підходів Д. Рікардо, який брав за вихідну умову побудови моделі кількість товарів, що виробляється, і розглядав розбіжність у затратах робочого часу на їх виробництво, Г. Хаберлер (G Habrler) запропонував інтерпретувати цей підхід інакше — на основі альтернативних витрат (або витрат заміщення).

Модель альтернативних витрат Г.

Хаберлера передбачає графічну побудову та аналіз кривої виробничих можливостей у рамках ситуації двокраїнової економіки і дозволяє визначити оптимальне співвідношення у виробництві товарів за умов використання наявних ресурсів і новітньої (найліпшої) технології.

Країни, як показують дослідження Г. Хаберлера, експортують переважно продукцію тих галузей, в яких вони володіють ексклюзивною технологію.

У разі поширення такої технології та її доступності до використання в інших країнах експорт згаданої країни поступово падає, що породжує зміни у структурі світової торгівлі. Потрібно зазначити, що підходи, запропоновані Г. Хаберлером стосовно використання стандартної моделі економіки як основного інструмента дослідження процесів міжнародної торгівлі, тісно пов'язані з теорією технологічного розриву.

2.10. Теорія технологічного розриву (theory of technological gap)

Теорія технологічного розриву розроблена М. Познером (M. Posner), який довів, що кожна індустріальна країна здатна зробити прорив у будь-якому напрямі науки, техніки, технології, у результаті якого одержані винаходи можуть бути освоєнні виробництвом.

Такі процеси, що відбуваються в індустріальних країнах, не збігаються у часі, тому у тих країнах, в яких були досягнуті технологічні переваги, виникають одночасно і переваги конкурентні. Це дає можливість зазначеним країнам діставати монопольну ренту.

При цьому зазначена ситуація може виникнути за однакової ресурсної забезпеченості країн — учасниць світової торгівлі.

Визначення періоду, впродовж якого країна — продуцент інновації буде найактивніше експортувати новий вид продукції, зроблено М. Познером на основі порівняння імітаційного лага з лагом попиту.

Імітаційний лаг (imitation lag) визначається як проміжок часу між появою новітнього продукту в одній з країн і налагодженням випуску такого товару національними виробниками в інших країнах.

Лаг попиту (demand lag) визначається як проміжок часу між моментом появи нового продукту на ринку країни і тим моментом часу, коли споживачі визнають цей продукт як товар-замінник існуючим виробам або як якісно новий предмет споживання.

їх різниця, обчислена в одиницях виміру часу, показує тривалість чистого лага, тобто періоду, коли експортні операції найбільш дієві та результативні.

Наукові підходи М. Познера справедливі як для визначення умов експорту готових продуктів, так і для експорту технологій.

Закономірно, що в умовах сучасних світогосподарських процесів для утримання країною позиції провідного експортера потрібні системні заходи державного регулювання зі сприяння розвитку інноваційній діяльності, постійна та активна підтримка процесів, пов'язаних із проведенням науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та впровадження їх результатів у практику.

2.11. Теорія життєвого циклу товару (product cycle theory)

Теорія життєвого циклу товару — це теорія, яка пояснює мотиви і спрямування зовнішньої торгівлі, зумовлені невідповідністю фаз життєвого циклу товарів у різних країнах.

Автором теорії життєвого циклу товару є Р. Вернон (R. Vernon). Як і М.

Познер, він спрямував наукові дослідження на з'ясування конкурентних переваг національних фірм в умовах розриву різних країн, викликаних існуючими умовами виробництва. Але Р.

Вернон такий розрив пов'язав не з розбіжністю в освоєнні технічного прогресу, а з місцеположенням товару у точці проходження ним фази розвитку виробництва.

Р. Вернон досліджував якісні зміни у сприйнятті товару покупцем, що відбуваються протягом життя товару — від впровадження, зростання, зрілості і до спаду. В теорії продуктового циклу, як правило, виділяються три етапи: 1) поява нового продукту на ринку (new product stage); 2) зрілість продукту (standardized product stage); 3) випуск стандартизованого продукту (maturing product stage).

Переміщення товару з внутрішнього ринку на зовнішній виникає мірою досягнення фази зростання та особливо зрілості.

Підставою для цього слугує те, що національні ринки освоюють різні цикли виробництва неодночасно, тобто має місце розбіжність фаз життєвого циклу в окремих країнах.

Це дозволяє, по-перше, одержувати на зовнішньому ринку монополістичний прибуток; по-друге, подовжувати життя товару в найбільш продуктивній фазі, яка дає фірмі найбільшу масу прибутку, якщо товар буде експортуватися.

Отже, міжнаціональні перепади фаз життєвого циклу товару створюють умови для одержання монопольного прибутку винятково при здійсненні зовнішньоекономічних стратегій.

2.11. Теорія життєвого циклу товару (product cycle theory)
2.12. Теорія конкурентних переваг М. Портера (Porter's competitive advantage theory)
2.13. Теорія внутрішньогалузевої торгівлі (intra-industry trade theory)
2.14. Сучасна теорія ефекту масштабу
2.15. Теорія перехресного попиту С. Ліндера (overlapping demand theory)
2.16. Теорема Рибчинського (Rybczynski theorem)
2.17. Теорія митного союзу (theory of Customs Union)
Розділ3.ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
3.1. Місце державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в системі регулювання світогосподарських зв'язків
3.2. Структура державного регулювання ЗЕД

Источник: https://westudents.com.ua/glavy/18023-210-teorya-tehnologchnogo-rozrivu-theory-of-technological-gap.html

Все термины
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: